Чому терпне права нога вище коліна: причини за зоною оніміння і що робити

Права нога терпне вище коліна найчастіше з однієї з двох причин: через защемлення зовнішнього шкірного нерва стегна в паху (парестетична мералгія) або через подразнення нервового корінця L3–L4 у попереку. Якщо німіє чи пече ділянка на зовнішній або передньо-зовнішній поверхні стегна, спина не болить, а сила в нозі збережена, це майже завжди мералгія: приберіть тиск у паху (тісні джинси, пояс, ремінь з інструментами, довге сидіння зігнувшись) і дайте нерву 4–6 тижнів — у більшості людей відчуття слабшає без ліків. Мералгія не загрожує паралічем, бо цей нерв відповідає лише за чутливість шкіри й не керує м’язами. Корінцева причина виглядає інакше: оніміння спереду стегна поєднується з болем у попереку, підніматися сходами важко, коліно «підламується» — тут потрібні невролог і, можливо, МРТ, хоча й такі епізоди здебільшого лікують без операції. І головне застереження: якщо нога оніміла раптово разом зі слабкістю руки, перекошеним обличчям чи порушенням мови, не чекайте — викликайте 103, це може бути інсульт.

Карта стегна: три зони — три різні нерви

Шкіру над коліном обслуговують кілька нервів, і кожен має свою територію. Тому невролог першим ділом попросить показати пальцем межі оніміння. Зробіть це й самі: пляма з чіткими краями на зовнішньому боці, яку можна обвести, — типова картина мералгії; смуга спереду від паху до коліна разом із болем у спині більше схожа на корінець.

Парестетична мералгія — найчастіша причина

Зовнішній шкірний нерв стегна виходить із таза під паховою зв’язкою, і в цьому вузькому місці його легко притиснути. За клінічною настановою МОЗ, мералгія найчастіше трапляється в людей середнього віку із зайвою вагою, а оніміння, поколювання й печіння посилюються під час рухів у кульшовому суглобі. Люди описують це як «шкіра наче чужа», «мурашки» або біль від простого дотику тканини.

• тісні джинси з низькою посадкою, корсет, утягувальна білизна;
• важкий пояс: ремінь з інструментами, кобура, тактичний пояс, сумка на стегні;
• швидкий набір ваги або вагітність, особливо третій триместр;
• тривале сидіння з глибоко зігнутим стегном: за кермом, на низькому стільці, навпочіпки;
• операції в ділянці таза: апендектомія, пластика пахової грижі, забір кістки з клубового гребеня;
• цукровий діабет, через який нерви гірше переносять тиск.

Мералгію діагностують за розпитуванням і оглядом, а аналізи та МРТ потрібні тоді, коли картина нетипова. Прогноз хороший: нерв часто відновлюється сам, щойно зникає те, що його тисне.

Чому саме права нога

Сторона зазвичай не змінює діагнозу: причини справа й зліва ті самі. Проте в правобічного оніміння часто є побутовий «автор»:

• водіння — права нога годинами тримає педаль у напівзігнутому положенні;
• звичка закидати праву ногу на ліву;
• сон на правому боці з підтягнутими колінами;
• телефон чи ключі в правій передній кишені, сумка або дитина на правому стегні;
• перенесена апендектомія — розріз у правій здухвинній ділянці проходить неподалік від нерва.

Якщо впізнали себе, почніть зі зміни звички. Це водночас і перевірка: коли причина побутова, оніміння помітно слабшає за кілька тижнів.

Коли винен поперек: радикулопатія L2–L4

Корінці L2, L3 і L4 виходять із хребта в поперековому відділі й формують стегновий і затульний нерви. Протрузія чи грижа диска, звуження хребтового каналу або кісткові розростання при остеохондрозі подразнюють корінець, і оніміння з’являється далеко від місця проблеми — на стегні. Ознаки, що вказують саме на хребет:

• біль у попереку чи паху віддає по передній поверхні стегна до коліна;
• гірше при нахилі, кашлі, довгому сидінні;
• слабкість чотириголового м’яза: важко підніматися сходами, коліно підгинається;
• знижений колінний рефлекс, який перевірить невролог.

На відміну від мералгії, тут може страждати сила м’язів, тому відкладати візит не варто. Більшість таких епізодів минає за 6–12 тижнів консервативного лікування. Що не можна робити при протрузії, ми розібрали в окремому матеріалі, а якщо оніміння супроводжується болем у паху, прочитайте, чому біль у паху справа віддає в ногу.

Інші причини оніміння над коліном

• діабетична проксимальна нейропатія (аміотрофія): спершу сильний біль у стегні, потім слабкість і схуднення м’язів, зазвичай з одного боку, частіше при діабеті 2 типу;
• ураження стегнового нерва після операцій на тазі чи кульшовому суглобі, через гематому на тлі антикоагулянтів або травму;
• звуження клубових артерій: біль і оніміння в сідниці та стегні під час ходьби, які минають у спокої;
• розсіяний склероз: оніміння «мандрує» — то в нозі, то в руці, часто разом із проблемами із зором;
• дефіцит вітаміну B12 — зазвичай починається зі стоп, але може піднятися вище;
• «відсиджена» нога після незручної пози, яка відходить за кілька хвилин, — це норма.

Підказки за ситуацією

Обставини, за яких з’являється оніміння, часто говорять більше, ніж сама зона:

Коли до лікаря, а коли — терміново

Червоний стовпчик — не перебільшення. Раптове оніміння половини тіла — класичний симптом інсульту, де рахунок іде на години. Оніміння промежини й внутрішньої поверхні стегон із затримкою сечі вказує на синдром кінського хвоста, коли грижа стискає пучок корінців і операцію роблять протягом доби. Бліда холодна нога з різким болем означає, що артерію закупорив тромб.

Як лікар шукає причину

Почати можна із сімейного лікаря, але основний фахівець тут — невролог. Обстеження будують від простого до складного:

• огляд із картою чутливості, перевіркою сили й рефлексів — для мералгії часто цього достатньо;
• глюкоза натще або глікований гемоглобін, вітамін B12, за потреби гормони щитоподібної залози;
• ЕНМГ — показує, який нерв пошкоджений і наскільки;
• МРТ поперекового відділу — якщо є ознаки ураження корінця;
• УЗД нерва в пахвинній ділянці й діагностична блокада анестетиком — коли мералгію треба підтвердити.

Якщо в заключенні МРТ ви побачите код G55.1, ось що він означає.

Лікування: від простого до складного

При мералгії настанова МОЗ радить почати з усунення провокаторів, і саме цей крок дає найбільший ефект:

• вільний одяг, пояс вище або нижче пахової зв’язки, перерви в сидінні;
• зниження ваги, якщо вона зросла останнім часом;
• холод на пахову ділянку по 10–15 хвилин і короткий курс нестероїдних протизапальних — після погодження з лікарем;
• розтяжка згиначів стегна (вправа нижче);
• при стійкому болю — препарати від нейропатичного болю або ін’єкція глюкокортикоїду з анестетиком у місце защемлення, за призначенням невролога;
• операція з декомпресії нерва — рідко, коли місяці лікування не допомогли.

При радикулопатії основою є лікувальна фізкультура з реабілітологом, протизапальні препарати короткими курсами й збереження посильної активності. Постільний режим лише сповільнює відновлення, а операцію розглядають при наростанні слабкості або якщо біль тримається попри кілька місяців лікування.

Вправа, яку можна робити вдома

Розтяжка згиначів стегна знімає напругу з пахової ділянки. Станьте у випад: праве коліно на килимку, ліва стопа попереду. Підкрутіть таз так, ніби підтягуєте лобкову кістку до пупка, і м’яко подайтеся вперед, доки не відчуєте розтягнення спереду правого стегна. Тримайте 30 секунд, 3 повтори, двічі на день. Якщо оніміння посилюється або з’являється біль у спині, зупиніться й обговоріть вправи з лікарем.

Детальніше про мералгію можна прочитати в настанові МОЗ «Парестетична мералгія» та в довідці NHS для пацієнтів і лікарів.

Відповіді на поширені питання

Стаття має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря. Якщо оніміння з’явилося раптово або супроводжується слабкістю, зверніться по медичну допомогу.