Остеохондроз хребта — це дегенеративно-дистрофічне захворювання, яке уражає міжхребцеві диски, хрящі та прилеглі тканини. З часом воно призводить до втрати еластичності, амортизаційних властивостей хребта, що може спричинити защемлення нервових корінців, порушення кровообігу та серйозні ускладнення, такі як грижі міжхребцевих дисків. Остеохондроз хребта це не лише біль у спині, а й загроза нормальному функціонуванню внутрішніх органів, адже хребет виконує не лише опорну, а й захисну функцію для спинного мозку.
Причини розвитку остеохондрозу хребта
Остеохондроз хребта — це комплексне захворювання, що виникає внаслідок різноманітних чинників, які оказують вплив на стан міжхребцевих дисків, хрящів та оточуючих тканин. Найбільшу шкоду остеохондроз наносить міжхребцевим дискам, які поступово дегенерують та втрачають еластичність. Через це вони втрачають свою здатність амортизувати навантаження під час руху людини. Основні причини, що призводять до цього захворювання:
- Малорухливий спосіб життя. Постійна робота за комп’ютером приводить до деградації м’язів корсету, що приводить до виникнення захворювання.
- Надмірні фізичні навантаження. Особливо обережними треба бути з підняттям важкостей за рахунок м’язів спини.
- Неправильна постава. Порушення якої призводить до виникнення хвороби.
- Генетична схильність. Деякі люди мають генетичні вади, які спонукають розвитку остеохондрозу.
- Травми хребта. Здебільшого це ушиби спини під час падіння та необережні рухи під час фізичних вправ.
- Вікові зміни хрящової тканини. З роками тканини хребта підвладні процесу старіння, що приводить до втрати їх основних якостей, таких як пружність та еластичність.
- Порушення обміну речовин приводить до виникнення захворювання.
Остеохондроз поперекового відділу хребта
Поперековий відділ хребта зазнає найбільшого навантаження, що робить його найуразливішим до розвитку остеохондрозу. Остеохондроз поперекового відділу хребта супроводжується такими симптомами:
- Біль у попереку, що може віддавати у сідниці, стегна або ноги.
- Обмеження рухливості, особливо після тривалого сидіння чи фізичного навантаження. Також супроводжується виникненням різкої болі.
- Оніміння або поколювання в ногах.
- Слабкість у м’язах нижніх кінцівок.
- Проблеми із сечовипусканням (у важких випадках).
Причини остеохондрозу поперекового відділу:
- Підняття важких предметів без відповідної підготовки.
- Неправильна техніка виконання фізичних вправ.
- Тривале сидіння без перерв у незручній позі.
Таблиця, яка показує найбільш поширені причини розвитку остеохондрозу поперекового відділу:
Фактор | Вплив на хребет | Ризик розвитку |
---|---|---|
Сидячий спосіб життя | Зниження кровообігу в дисках | Високий |
Неправильне підняття вантажів | Надмірний тиск на міжхребцеві диски | Дуже високий |
Ожиріння | Збільшення навантаження на хребет | Високий |
Остеохондроз грудного відділу хребта
Остеохондроз грудного відділу хребта зустрічається рідше, адже цей відділ є менш рухливим. Проте він може бути серйозною проблемою, оскільки симптоми захворювання часто маскуються під інші патології.
Остеохондроз грудного відділу хребта симптоми:
- Біль у грудній клітці, що нагадує серцевий напад.
- Біль між лопатками, що посилюється при вдиху чи русі.
- Оніміння або поколювання в руках.
- Порушення роботи органів грудної клітки (серця, легень).
Ускладнений остеохондроз поперекового відділу хребта
Ускладнений остеохондроз поперекового відділу хребта — це стадія, коли патологічні процеси призводять до формування гриж міжхребцевих дисків, спондильозу, стенозу спинномозкового каналу.
Основні ускладнення:
- Постійний інтенсивний біль, що не знімається медикаментами.
- Затруднення рухів у поперековому відділі.
- Порушення функції тазових органів.
- Секвестрація міжхребцевого диска (відрив частини диска).
Лікування ускладненого остеохондрозу вимагає застосування більш серйозних методів, таких як мікрохірургічне втручання або тривала реабілітація.
Розповсюджений остеохондроз хребта
Розповсюджений остеохондроз хребта (МКХ-10 код: М42) вражає одночасно декілька відділів хребта, що суттєво ускладнює його лікування.
Симптоми поширеного остеохондрозу хребта:
- Хронічний біль у декількох зонах хребта.
- Відчуття скутості по всій довжині спини.
- Часті головні болі (при ураженні шийного відділу).
- Зниження чутливості в руках і ногах.
Чинники ризику:
- Генетична схильність.
- Важкі фізичні навантаження.
- Системні захворювання, такі як артрит чи остеопороз.
Лікування остеохондрозу хребта
Лікування остеохондрозу вимагає комплексного підходу. Лікарі використовують таки провідні методи як:
- Медикаментозну терапію:
- Протизапальні препарати для зняття болю.
- Хондропротектори для відновлення хрящової тканини.
- Міорелаксанти для зменшення м’язового спазму.
- Фізіотерапію:
- Ударно-хвильова терапія.
- Лазеротерапія.
- Магнітотерапія.
- Мануальну терапію:
- Відновлення нормального положення хребців.
- Поліпшення кровообігу в зоні ураження.
- Лікувальну фізкультуру (ЛФК):
- Спеціальні вправи для укріплення м’язів спини.
- Зменшення навантаження на хребет. Використання спеціальних корсетів, та відпочинок у певних позах стабілізує м’язи, які відповідають за підтримання хребта.
Профілактика остеохондрозу
Щоб запобігти розвитку остеохондрозу, дотримуйтесь основних та дуже простих правил:
- Регулярно займайтеся фізичною активністю. Легка ранкова гімнастика це запорука вашого здоров’я на довгі роки.
- Слідкуйте за правильною поставою.
- Уникайте підняття важких предметів. Робить це посильно або вдвох.
- Контролюйте масу тіла. Через мірне ожиріння шкодить не тільки Вашому хребту, а й іншим органам. Саме тому ми присвятили здоровому харчуванню розділ на нашому сайті.
- Вчасно звертайтесь до лікаря при появі перших симптомів. Діагностика захворювання на ранніх стадіях значно знижує ризики переростання в хронічну форму остеохондрозу.
Остеохондроз хребта це серйозне захворювання, яке може суттєво знизити якість життя та здоров’я, якщо його не лікувати. Своєчасне звернення до фахівців, використання сучасних методів діагностики та терапії дозволяють зупинити прогресування патології та запобігти ускладненням. Не відкладайте турботу про свій хребет — профілактика і лікування завжди ефективніші, ніж боротьба з наслідками!
Share this content:
Post Comment