Автор Олена Дмитренко 
Шлунково-кишкові кровотечі не завжди проявляються явними симптомами і в таких випадках для правильної діагностики стану пацієнта призначається дослідження калу на приховану кров. Завдяки цьому аналізу у калових масах виявляються такі білки крові як гемоглобін та трансферин. Виконати дослідження калу на приховану кров можна у лабораторії INVIVO.
Що таке «прихована» кров і чому важливо її виявляти якомога раніше?
«Прихованою» називають кров, яка ніяк не змінює зовнішній вигляд калу – він не змінює колір, на його поверхні не видно прожилки крові. Поява цього симптому завжди вказує на наявність шлунково-кишкової кровотечі різної етіології. Кров не може виявлятися макро- або мікроскопічно, і в таких випадках для виявлення проводиться імунохроматографічний тест.
Аналіз калу на приховану кров – важливий та діагностично цінний лабораторний метод, що дозволяє виявити приховані шлунково-кишкові кровотечі, які неможливо побачити візуально. Дослідження широко застосовується як для діагностики захворювань органів травлення, так і в рамках профілактичного скринінгу колоректального раку та поліпів, що кровоточать.
Сучасний імунохроматографічний тест визначає наявність людського гемоглобіну та тансферину у зразку калу. Одночасне використання двох маркерів підвищує чутливість дослідження та дозволяє більш ефективно виявляти навіть незначні кровотечі. Особливість імунохроматографічного методу полягає у його високій специфічності до людського гемоглобіну.
Позитивний результат аналіз на приховану кров може спостерігатися при різних патологіях шлунково-кишкового тракту і для визначення джерела кровотечі завжди проводяться додаткові дослідження (фіброгастродуоденоскопія, колоноскопія та ін.). Однак значущість цього аналізу, результати якого виходять вже наступного дня, не зменшує його діагностичну цінність, оскільки його висновок дозволяє встановлювати факт кровотечі.
Крім цього, наявність прихованої крові в калі може вказувати на розвиток такого онкологічного процесу як колоректальний рак. Це захворювання відноситься до досить поширених онкологічних патологій: воно займає одне з провідних місць серед причин онкологічної захворюваності як у чоловіків, так і у жінок. Найбільш високий ризик розвитку колоректального раку спостерігається у людей віком від 50 років, але патологія може зустрічатися і в молодшому віці.
Показання до призначення
До основних показань для виконання дослідження калу на приховану кров є такі стани та ситуації:
- Підозра на шлунково-кишкову кровотечу.
- Тривала присутність симптомів патологій ШКТ: дискомфорт у животі, зміна характеристик випорожнень, часта незрозуміла втома.
- Анемія (особливо залізодефіцитна) із невиявленою першопричиною.
- Хронічні запальні захворювання кишечника: хвороба Крона, мікроскопічні (лімфоцитарний та колагеновий) коліт, виразковий коліт.
- Ознаки некротизуючого коліту у дітей.
- Виявлений у сімейному анамнезі поліпоз чи колоректальний рак.
- Моніторинг стану пацієнтів з виявленими захворюваннями шлунково-кишкового тракту або колоректальними поліпами.
- Жінки після менопаузи з анеміями нез’ясованого походження.
Для скринігового виявлення колоректального раку виконувати аналіз калу на приховану кров раз на два роки рекомендується всім людям після 45 – 50 років, після 60 – 65 років дослідження слід проводити щорічно.
Як правильно підготуватись до аналізу?
Для отримання точних результатів слід дотримуватись ряду простих правил:
- Повідомити лікаря про всі препарати і БАДи, які приймаються. За потреби скасувати їх прийом. За 3 дні до дослідження не можна приймати проносні та залізовмісні засоби, ібупрофен, аспірин та високі дози вітаміну С.
- Перенести день здавання калу на приховану кров при менструації чи гострій стадії геморою.
- Не здавати аналіз якщо після виконання колоноскопії, ректороманоскопії чи інших інструментальних досліджень органів шлунково-кишкового тракту пройшло менше 2 тижнів.
- За 3-4 дні до процедури виключити з раціону продукти, які можуть змінювати колір калу. До них відносять: буряк, томати, смородину, гранат та ін. Слід намагатися не вживати продукти з високим вмістом заліза (печінка, червоне м’ясо та ін.).
- Для збереження якості зразка рекомендується якнайшвидше (протягом 2 годин) доставити контейнер до лабораторії після збирання матеріалу.
Як збирають кал для дослідження на приховану кров?
Для отримання достовірного результату важливо правильно зібрати матеріал для дослідження калу на приховану кров.
Для аналізу використовується остання порція випорожнень. З різних ділянок зразка необхідно відібрати приблизно 10-15 г матеріалу. Такий підхід підвищує точність дослідження та знижує ризик отримання помилково-негативного результату.
Кал не повинен містити сторонніх домішок:
- сечі;
- виділень із статевих органів;
- води;
- засобів гігієни чи дезінфікуючих речовин.
Матеріал збирають відразу після дефекації в суху чисту ємність – оптимально використовувати стерильний одноразовий контейнер для калу з кришкою, що щільно закривається.
Розшифровка результату
Результат аналізу калу на приховану кров оцінюється до «негативний» або «позитивний». Інтерпретація завжди повинна проводитися з урахуванням клінічної картини, симптомів та інших досліджень.
Позитивний результат
Позитивний результат свідчить про наявність кровотечі у шлунково-кишковому тракті. Однак сам собою тест не визначає точну причину патології і вимагає подальшого обстеження.
Найчастішими причинами позитивного результату є:
- виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки;
- поліпи кишківника;
- доброякісні та злоякісні новоутворення товстої кишки;
- запальні захворювання кишечника, включаючи хворобу Крона та виразковий коліт;
- геморой та анальні тріщини;
- дивертикуліт;
- ішемічний коліт;
- кишкові інфекції, що супроводжуються запаленням слизової оболонки;
- некротизуючий ентероколіт у новонароджених.
Важливо враховувати, що прихована кров у калі не завжди пов’язана з онкологічними захворюваннями. Невеликі кровотечі можуть виникати і при менш небезпечних станах, проте будь-який позитивний результат вимагає консультації лікаря та проведення додаткових діагностичних досліджень (наприклад, колоноскопії, фіброгастродуоденоскопії або лабораторних аналізів).
Своєчасне виявлення джерела кровотечі дозволяє діагностувати захворювання ШКТ на ранніх стадіях та значно підвищити ефективність лікування.
Негативний результат
Негативний результат аналізу калу на приховану кров зазвичай означає, що в досліджуваному зразку не виявлено слідів людини гемоглобіну або феритину.
Такий результат може свідчити про такі випадки:
- у зразку відсутня прихована кров;
- на момент дослідження немає активної кровотечі у шлунково-кишковому тракті;
- обсяг крововтрати занадто малий і не перевищує поріг чутливості тесту.
При цьому негативний результат не завжди виключає захворювання органів травної системи. Деякі патології шлунково-кишкового тракту можуть протікати без постійної кровотечі або супроводжуватися епізодичною втратою крові, яка не визначається при одноразовому дослідженні.
Якщо у пацієнта зберігаються скарги – біль у животі, порушення випорожнення, анемія, зниження маси тіла, слабкість або інші симптоми – лікар може рекомендувати повторне дослідження або додаткові методи діагностики
На завершення
Аналіз калу на приховану кров – простий, доступний та ефектний метод виявлення шлунково-кишкових кровотеч. Це дослідження виконується не лише у діагностичних, а й у профілактичних цілях. Не відмовляйтеся від проведення цього аналізу!
У лабораторії INVIVO, завдяки застосуванню сучасної апаратури та якісних реактивів, ви отримаєте точні результати, а правильна організація роботи відділень дозволить вам пройти обстеження у комфортних умовах та без очікування у чергах. На сайті invivo.ua є вся необхідна інформація про аналізи, акції та найбільш зручні для вас пункти для здачі біоматеріалу. INVIVO – точність, комфорт, безпека та щоденна турбота про здоров’я кожного пацієнта!
Поділіться цим вмістом: