Автор Олена Дмитренко 
Вибір цементу для фіксації ортопедичних конструкцій https://newdental.in.ua/ortopediya/tsementi-dlya-fiksatsiji/ — це критично важливий етап протезування, який визначає довговічність реставрацій. За статистикою, до 15% невдач у протезуванні пов’язані з неправильним підбором фіксуючого матеріалу. Сучасна стоматологія пропонує понад двадцять типів цементів, кожен з яких має специфічні властивості.
Основні типи стоматологічних цементів
На ринку представлено декілька категорій фіксувальних матеріалів:
- цинк-фосфатні цементи — класичний варіант з понад столітньою історією, міцність зчеплення 5–7 МПа;
- склоіономерні цементи виділяють фтор і забезпечують хімічну адгезію, міцність 8–12 МПа;
- композитні цементи — найсучасніший клас з міцністю зчеплення до 20–25 МПа;
- цементи на основі модифікованих смол — поєднують переваги композитів і склоіономерів.
Вибір конкретного типу залежить від клінічної ситуації та виду протезної конструкції.
Критерії підбору цементу залежно від матеріалу
Для металокерамічних конструкцій традиційно використовують цинк-фосфатні або склоіономерні цементи. Правильно зафіксовані металокерамічні коронки служать у середньому 10–15 років.
Цільнокерамічні реставрації вимагають адгезивних систем і композитних цементів, оскільки естетика залежить від кольору фіксуючого матеріалу. Цирконієві конструкції найкраще фіксувати на модифіковані композитні цементи або самоадгезивні системи. Тимчасові коронки встановлюють на спеціальні цементи з низькою міцністю зчеплення (1–3 МПа).
Ключові властивості цементів
При виборі фіксуючого матеріалу важливі такі характеристики:
- Міцність зчеплення — чим менша площа опори, тим вищою має бути адгезія цементу.
- Розчинність у слині — якісні цементи мають показник менше 0,2% за 24 години.
- Товщина плівки — оптимальне значення становить 15–25 мікрометрів.
- Біосумісність та антибактеріальні властивості — важливо для пацієнтів з ризиком карієсу.
Для пацієнтів з бруксизмом рекомендуються цементи з високою механічною міцністю.
Особливості фіксації мостоподібних протезів
Мостоподібні конструкції потребують особливої уваги через збільшену площу фіксації. Для протяжних мостів критично важлива низька в’язкість цементу під час внесення.
При фіксації мостів довжиною понад три одиниці на композитні цементи показник виживаності через п’ять років становить 94–97%, тоді як для цинк-фосфатних — 88–92%. Однак композитні матеріали вимагають ретельного дотримання протоколу фіксації.
Практичні рекомендації для успішної фіксації
Успіх протезування залежить не лише від вибору цементу, але й від дотримання технології його застосування. Поверхні культей зубів мають бути ретельно очищені від тимчасового цементу, слини та крові — присутність органічних забруднень знижує міцність зчеплення на 30–50%. Оптимальна вологість дентину становить 50–70%, що досягається легким підсушуванням повітрям протягом 2–3 секунд.
Температура матеріалів також має значення — цементи показують найкращі робочі характеристики за температури 23–25 градусів Цельсія. Час змішування та робочий час мають суворо дотримуватися згідно з інструкціями виробника, оскільки їх порушення призводить до погіршення властивостей матеріалу на 20–40%.
Після посадки конструкції надлишки цементу слід видалити до початку затвердіння — це значно спрощує процедуру та зменшує ризик подразнення ясен. Повне навантаження на реставрацію рекомендується давати не раніше ніж через 24 години після фіксації, коли цемент досягає своєї максимальної міцності.
Правильний вибір цементу та дотримання протоколу фіксації забезпечують довготривалу службу ортопедичних конструкцій і задоволеність пацієнтів результатами лікування.
Поділіться цим вмістом: